Книга присвячена 130-річчю від дня народження видатного історика та археолога, професора Костянтина Едуардовича Гриневича. В ній вміщено праці істориків Каразінського університету, які розповідають про життя та науково-дослідницьку діяльність вченого, а також наукові праці самого Гриневича. 

Зокрема, в книзі представлено репринтне видання двох робіт історика. Перша - «По Елладі», яка була написана студентом Гриневичем після подорожі Грецією у 1913 році. Друга робота - «Сто років Херсонеських розкопок (1827-1927)» - створена вченим, коли він обіймав посаду директора Херсонеського археологічного музею і під його керівництвом проводилися розкопки у Херсонесі. Книга була видана в Севастополі в 1927 році і більше не перевидавалася.

Збірка видана громадською організацією «Харківське міське товариство греків «Геліос» спільно із  Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна за підтримки Харківської міської ради. 

Презентацію проведуть декан історичного факультету, кандидат історичних наук, доцент  Сергій Литовченко, директор Центральної наукової бібліотеки Ірина Журавльова та інші науковці Каразінського університету. 

Презентація відбудеться о 15:00 на платформі ZOOМ. Приєднатися до заходу можна за посиланням. 

Довідка. Едуард Гриневич (21 вересня 1891, Вологда - 30 листопад 1970, Харків) - радянський історик і археолог, музеєзнавець, директор Керченського і Херсонеського музеїв, головний редактор «Херсонеського збірника», доктор історичних наук, професор.

Здобув вищу історичну освіту на історико-філологічному факультеті Харківського Імператорського університету. У 1920 - 1923 рр. був директором Керченського археологічного музею, потім став першим директором Херсонеського археологічного музею (у 1924 - 1927 рр.).

У 20-і рр. проводив археологічні розкопки і дослідження Північного Причорномор'я, займався вивченням Боспора, Херсонеса Таврійського і Ольвії. У 1940 - 1948 рр. викладав у Томському педагогічному інституті, займався археологією Сибіру. У 1948 році переїхав у Нальчик, де працював професором у Кабардинському педагогічному інституті. У 1953 році повернувся до Харкова, де продовжив займатися дослідженням пам'яток Ольвії та Херсонеса Таврійського. З того ж року став працювати у Харківському державному університеті, займаючи до 1966 року посаду завідувача кафедри Давньої історії та археології ХДУ.