У Харкові відкрили меморіальну дошку автору «Батьківщини-Матері» Михайлу Овсянкіну Меморіальну дошку учаснику Другої світової війни, скульптору-монументалісту Михайлу Овсянкіну відкрили сьогодні, 25 жовтня, на будинку по вул. Дерев'янка, 11.

У цьому будинку скульптор жив з 1963 по 2009 рік. Меморіальну дошку відкрили з ініціативи ветеранів війни та голови Адміністрації Київського району Неллі Казанжиєвої за підтримки депутатів міської ради. Створили її два ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - скульптор Сергій Ястребов і громадський діяч, мистецтвознавець Петро Прокопенко, який виступив архітектором.

У відкритті взяли участь Неллі Казанжиєва, заступник міського голови з питань інфраструктури міста Євген Водовозов, депутати міської ради Габріел Михайлов і Сергій Половинко, представники міської організації «Союз Чорнобиль України», друзі, колеги та родичі скульптора.

Саме Михайло Овсянкін створив пам'ятник «Батьківщини-Матері» на Меморіалі Слави у Лісопарку. Як розповів на відкритті пам'ятної дошки колега і друг Михайла Овсянкіна, скульптор Ігор Ястребов, який працював над пам'ятником Солдату на вул. 23 Серпня і починав створювати фігуру «Батьківщини-Матері» разом з Михайлом Федоровичем, спочатку творча група запропонувала поставити бюст, але його відхилили і вирішили створити фігуру. Михайло Овсянкін взяв роботу на себе.

У процесі створення макета Михайлу Овсянкіну практично поодинці довелося обробити близько 100 тонн глини. Він створив макет висотою 12,75 м за два місяці. «Однак через чиновницьку тяганину реалізувати його в граніті не вдавалося ще сім років. Після каменотесів до розуму скульптуру теж доводив Овсянкін - щодня на 12-метровій висоті рубав на «лісах» до самої ночі. Під час цієї роботи він остаточно занапастив покалічені війною ноги», - писав мистецтвознавець Петро Прокопенко.

Михайло Овсянкін - автор і інших загальновідомих у Харкові робіт: скульптур на будівлі Південного вокзалу з гербами УРСР і СРСР, бюсту Миколи Скрипника на вул. Пушкінській, пам'ятника загиблим авіаторам Харківського загону та пожежним Чорнобиля, пам'ятника Клавдії Шульженко, меморіальної дошки одному з основоположників космонавтики Юрію Кондратюку та ін.

Син скульптора Дмитро Овсянкін повідомив, що його батько створив майже половину пам'ятників на братських могилах у Харківській області. Крім того, він побудував меморіальний комплекс у Дніпрі, його роботи є в Полтаві, Кременчуці, Запоріжжі, в місті Барвінкове, селі Гусарівка, інших містах і селах.

Саме ці скульптури і пам'ятники - маленькі, непомітні для великого кола людей, які стоять уздовж доріг, в невеликих селах, скульптор вважав для себе дуже важливими.

«Все своє життя він приділяв увагу маленьким пам'ятникам над братськими могилами. Казав: «Я повернувся живий, покалічений, але повернувся, а вони - ні. Тому я повинен щось зробити, щоб їхні імена не забулися». Багато пам'ятників на братських могилах поставив за свій рахунок. Він був людиною не публічною, але дуже компанійською. У нього в майстерні завжди були друзі, йшли розмови про мистецтво, його вважають одним із знакових авторів соцреалізму в скульптурі в Україні. Дякуємо тим, хто взяв участь, допоміг зробити цю меморіальну дошку. Сподіваюся, що пам'ять про хороших людей в нашій країні збережеться», - сказав Дмитро Овсянкін.

Довідка. Михайло Овсянкін (1922-2009) народився в місті Кірові Калузької області. У жовтні 1940-го року був призваний в армію. Війну зустрів на кордоні в Прибалтиці. Воював у «чорній піхоті», коли танкові війська залишилися без техніки, тільки танкісти в чорному обмундируванні. У званні гвардії сержанта служив командиром відділення, баштовим стрільцем, радистом у 22-й легкотанковій бригаді, 45-м танковому полку, 112-му окремому танковому батальйоні на Північно-Західному та Ленінградському фронтах, у 168-му танковому полку 5-го механізованого корпусу на Сталінградському, Західному і 1-му Українському фронтах. 15 жовтня 1941 року був контужений. У Корсунь-Шевченківської операції отримав важке поранення, був направлений до шпиталю на Кавказі. З жовтня 1944 року служив у військах Закавказького військового округу, де і зустрів перемогу.

У 1946 році був звільнений у запас. Працював учителем малювання у Кіровському педучилищі. Вступив до Художньої академії. Спочатку хотів вступити на живописний факультет до Тбіліської академії мистецтв, але вибрав скульптуру. Після навчання був направлений на творчу роботу у харківську організацію Спілки художників України. Нагороджений орденом «За мужність», медалями «За перемогу над Німеччиною», «За оборону Сталінграда» та іншими військовими нагородами. Заслужений діяч мистецтв УРСР, член Національної спілки художників України.

Підписуйтесь на Telegram-канал офіційного сайту Харківської міськради.